Восени на ICTV відбудеться прем’єра комедійного екшену «Козаки. Абсолютно брехлива історія», в якому Євген Олійник зіграв сильного та відважного козака Красулю. В інтерв’ю український актор розповів про свій потяг до спорту, чи допомагає йому хороша фізична підготовка на кастингах в кіно, а також на які експерименти він не готовий піти заради ролі.
– Женя, кого ти граєш в проекті?
– Мій герой, козак «Красуля» – це такий грізний і могутній рубака, який хвацько орудує і шаблею, і сокирою. Нам з Дімоном (актор Дмитро Вівчарюк) дісталися ролі грізних, брутальних, досвідчених воїнів. Відповідно, ми повинні були виглядати сухорлявими, рухливими, спортивними, без «пивного пузика». Нашу пару довго підбирали, щоб ми органічно виглядали в кадрі.
До речі, було прикольно, як нашим героям підбирали прізвиська. Спочатку мені «зробили» цей шрам на обличчі. А потім жартома назвали «Красуля». А героя Дімона за його характер прозвали «Царьком».
– Скільки часу йшло на грим?
– Півтори години. З точки зору кіно – це нормально. Нас спочатку підбирали за типажем так, щоб менше часу витрачати на грим.
– Тобі подобається зніматися в екшн-сценах?
– Звісно. Але поки у мене не багато таких сцен. Все-таки серіал, хоч і пригодницький, але гумористичний, легкий, а екшн-сцена зі зброєю мого героя – сокирою, передбачає багато пролитої крові (сміється). Але сценаристи обіцяють, що в фіналі буде велика масштабна батальна сцена, де ми зможемо продемонструвати своє військове вміння.
– Ти належиш до, так званих, «спортивних акторів», які активно займаються спортом та єдиноборствами і демонструють ці вміння на екрані. Звідки у тебе така тяга до спорту?
– У мене батько майстер спорту з боксу. Тому він і мене з самого дитинства привчав до спорту і боксу. Я навіть не пам’ятаю з якого віку почав займатися цим. В принципі у мене вся сім’я спортивна. Мама займалася волейболом і метала спис. А обидва діда були борцями. Так що можна сказати, що заняття спортом у нас в родині – це сімейна традиція. Ну а коли тебе привчають до спорту з дитинства, то ти потім вже і все подальше життя теж продовжуєш займатися. Це стає необхідністю. Я боксував в Донецьку, так як сам родом з Макіївки. Але потім у мене була травма – відшарування сітківки очей. Така ось «популярна» травма боксерів. Тому з боксом довелося «зав’язати» і я перейшов на заняття з вагами, щоб тіло добре виглядало.
– Твоя спортивна підготовка дає тобі якусь перевагу в отриманні ролей перед іншими акторами?
– В теорії так. Але не можу сказати, що на практиці ця перевага існує. Напевно, є якісь інші чинники, за якими акторів підбирають на ролі спортсменів, бійців, лицарів і так далі. Тому що дуже багато кастингів на аналогічні ролі пройшли повз мене.
– Але якщо дивитися на твою фільмографію, то у тебе левова частка подібних ролей: боксер, баскетболіст, слідчий, бандит, вибивала. А в театрі ти граєш Вронського в «Анні Кареніній». Можливо режисери кіно дійсно експлуатують твою фактуру і твої спортивні навички?
– Я спробую акуратно прокоментувати дану ситуацію. Якщо якась театральна система по визначенню актора на роль в Україні вже відбулася (театральна сфера досить замкнута і тут більш-менш зрозуміло за якими критеріями тебе можуть відібрати на роль), то наше кіно ще тільки формується і закони підбору акторів на ролі в кіно для багатьох акторів залишаються великою загадкою. Не зрозуміло, як це робиться і по яким внутрішнім законам. Нам, акторам, це поки недоступно. Якщо повернутися до питання про спорт, то я не можу сказати, що займаюся спортом для того щоб зніматися в ролі, скажімо, каратиста або спецназівця. Це моя життєва позиція. Мужик повинен бути мужиком. Мужик повинен бути міцним. Він повинен вміти за себе постояти. Повинен, якщо знадобиться, захистити свою жінку. Так мене виховували і це мій спосіб життя.
Якби мені сказали: «Женя, давай ти для такої-то ролі набереш 50 кілограм жиру», – я від ролі відмовлюся з високим ступенем ймовірності. Я не хочу так гробити свій організм.
– Але Крістіан Бейл дозволяє собі подібні «експерименти» зі своїм організмом заради цікавої ролі …
– Ну … якщо мені подзвонять з Голлівуду і скажуть: «Ми плануємо тебе на «Оскара» і ось твій гонорар в 15 мільйонів доларів, але потрібно набрати вагу», то я погоджуся. За рахунок цих грошей я потім відновлю своє здоров’я (сміється). Ну а якщо серйозно, то в нашому кіно поки що немає такого підготовчого періоду і рівня підготовки до зйомок, як в Голлівуді. Там актору можуть дати півроку або навіть рік на підготовку до ролі. Був чудовий фільм про боксерів «Лівша». Так ось виконавці головних ролей в цій картині готувалися до своїх ролей 9 місяців. 9 місяців у них було по 2 тренування в день. І хлопці до моменту початку зйомок стали реальними боксерами.
Поки що українське кіновиробництво, мабуть, не може собі дозволити так готуватися до зйомок. Принаймні, не всі проекти. А там – так. І я знаю, що Крістіан Бейл і набирав вагу для окремих ролей і сильно худнув для інших. Але це питання тимчасових витрат і фінансових витрат. Досить подивитися, які команди оточують голлівудських акторів. Там і свій тренер, і свій дієтолог, і свій масажист, і величезна кількість інших людей, що забезпечують підготовку та побут акторів.
Голлівудський актор – це вишенька на торті. Але є ще і величезна праця команди, яка його забезпечує. Український кінематограф поки ще собі такого дозволити не може.
– Але і у нас в радянському і потім українському кінематографі є приклади, коли актори заради якоїсь ролі йшли на серйозні кроки щодо своєї зовнішності і своєї фізичної підготовки. Відомо, наприклад, що радянський актор Вадим Спиридонов підірвав своє здоров’я на зйомках серіалу «Вічний поклик». Там за сюжетом йому доводилося грати свого героя в різному віці: то молодого хлопчини, то 40-річного чоловіка. І він набирав і скидав по кілька кілограмів буквально протягом тижня. То їв кожні три години, то кожен день парився в лазні. В результаті «підірвав» собі серце і помер досить молодим.
– Потрібно розуміти, що робота актора це, в принципі, серйозні ігри зі здоров’ям і психікою. Те, що робить актор – «пахне» якимось шаманизмом. Це те, що робили шамани. Це різні стани психіки. Це виклик емоцій. І актор сам вибирає робити щось шкідливе для здоров’я чи ні. Це усвідомлений ризик. Інша справа, що він за це отримає. Що він хоче цим довести або показати. Це ті рішення, які актор повинен приймати сам. І якщо в свій час Спиридонов прийняв таке рішення, то я впевнений, що він знав на що він йшов.
Голлівудські актори також гроблять своє здоров’я навантаженнями. І я думаю, що у того ж Крістіана Бейла який набирав і скидав вагу, теж зі здоров’ям не все гаразд. Але гонорари Крістіана Бейла і рівень американської медицини дозволяють мінімізувати ризики для його здоров’я. Наша медицина і наші гонорари – ні. У цьому вся різниця.
«Козаки. Абсолютно брехлива історія» вже восени на каналі ICTV. Не пропустіть масштабну прем’єру!
Також по темі: «Козаки. Абсолютно брехлива історія»: Дмитро Вівчарюк розповів, на які жертви пішов заради ролі Козаки. Абсолютно брехлива історія: Як знімали пригодницьку комедію? Козаки. Абсолютно брехлива історія - перший тизер (ОСІНЬ 2020)
