Для ветерана повернення додому після фронту часто виявляється складнішим, ніж сам фронт. Навколо знайомі люди, але правила життя, ритм і очікування зовсім інші. Багато колишніх військових сумують за побратимами, відчувають нестачу підтримки та шукають спосіб інтегрувати свій досвід війни у мирне життя.
Серіал “Повернення” на ICTV2 показує, як головний герой проходить цей непростий шлях, зіштовхуючись із емоційними та соціальними труднощами після війни. Щоб зрозуміти, чому ветерани іноді прагнуть повернутися на фронт і як їм допомогти адаптуватися до цивільного середовища, ми звернулися до Лани Омельчук, лікаря-психіатра та завідувачки тернопільського центру ментального здоров’я всеукраїнської мережі “ПОВЕРНЕННЯ”.
“ПОВЕРНЕННЯ” — всеукраїнська мережа центрів ментального здоров’я для військових, ветеранів та їхніх родин. Проєкт заснований подружжям українських філантропів Віктором та Оленою Пінчуками. На сьогодні центри ПОВЕРНЕННЯ надають фахові та безоплатні послуги в Івано-Франківську, Дніпрі, Києві, Кропивницькому, Луцьку, Полтаві, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Черкасах та Чернігові.
Чому деякі ветерани зізнаються, що хочуть повернутися на фронт?
Це звучить парадоксально, адже як безпека може бути важчою за обстріли? Але для ветерана фронт – це простір, де все гранично чесно, зрозуміло і важливо. Там є чіткий поділ на “свій – чужий”, є зрозуміла мета, і від кожного твого кроку залежить життя – твоє або побратима. Коли ветеран повертається в цивільне життя, він потрапляє у світ “сірих зон”. Тут немає прямої загрози, але є тисячі дрібних побутових проблем, бюрократія, соціальні маски та часто – відсутність того самого гострого відчуття сенсу. На війні ти воїн, захисник, частина великої сили. Вдома ти часто відчуваєш себе “одним із багатьох” у натовпі, який живе так, ніби війни немає.
Коли ветеран каже: “Я хочу назад”, цивільні часто чують у цьому лише небезпеку чи любов до війни. Насправді це крик про пошук втраченої цілісності. Це не про бажання воювати, а про бажання знову відчути себе потрібним, зрозумілим і на своєму місці. Ми маємо розуміти одну важливу річ: війна не відпускає одразу. Дуже часто буває так, що тілом воїн уже в цивільному житті, поруч із рідними, у безпечному місті, але душею, розумом і серцем він усе ще там, на позиціях. Він продовжує “воювати” в голові, прораховувати кроки, переживати за побратимів. Цей розрив між фізичною присутністю вдома і ментальною присутністю на фронті створює колосальну напругу.
- Втрата “горизонтальної сім’ї”: На фронті побратим – це людина, якій ти довіряєш життя без зайвих слів. У цивільному житті ветеран часто почувається ізольованим. Навіть найближчі люди не завжди можуть зрозуміти той досвід, який неможливо передати словами. Повернення на фронт – це спроба повернутися до “своїх”, де все просто і чесно.
- Криза сенсів: На війні кожен день сповнений найвищої мети. У цивільному світі система координат розмивається. Робота в офісі чи побутові суперечки здаються дрібними на фоні того, що залишилося там. Людина хоче повернутися туди, де її дії мають миттєву і життєво важливу вагу.
- Почуття провини вцілілого: Це надзвичайно сильний фактор. Ветерану важко пити каву в мирному місті, знаючи, що його друзі зараз у бліндажах. Бажання повернутися – це спроба позбутися цієї внутрішньої провини, розділити долю з тими, хто залишився.
Важливо: Бажання повернутися – це нормальна реакція на ненормальні обставини. Це знак того, що людині поки що важко знайти свою нову “передову” в мирному житті. Наше завдання як суспільства – допомогти ветерану поступово “повернути” свою душу додому.
Що найважливіше для повернення ветерана до мирного життя?
Війна змінює людину назавжди. Повернення – це шлях прийняття військового досвіду та вміння будувати життя з людиною, яка має цей досвід:
1. Родина: Терпіння замість тиску. Родина – це тил. Але важливо, щоб цей тил не став “контролюючим органом”. Найважливіше – дати ветерану час і простір. Не змушуйте його “негайно стати колишнім”, не засипайте питаннями: “Ну як там було?”. Найкраща підтримка – це побутова стабільність, спокій і слова: “Я поруч, я готова/готовий слухати, коли ти захочеш поговорити”. Родина має стати безпечним портом, куди воїн поступово “пришвартовує” свою душу.
2. Робота: Повернення структури та сенсу. Робота – це найкраща терапія соціалізацією. Для ветерана важливо знову відчути себе професіоналом, чиї дії приносять результат. Це повертає структуру дня і, що найголовніше, відчуття суб’єктності: “Я знову на щось впливаю, я забезпечую себе і сім’ю”. Саме тому питання працевлаштування сьогодні стає частиною ширшої розмови про адаптацію ветеранів – зокрема на платформах пошуку роботи, як-от Work.ua, де все частіше говорять про повернення військових на цивільний ринок праці. Роботодавцям варто розуміти, що ветерани мають унікальні навички: вміють працювати з обмеженими ресурсами, в умовах обмеженого часу, приймати рішення в ризикованих ситуаціях, вміють тримати команду.
3. Професійна психологічна підтримка. Психолог – це не про “лікування хвороб”, це про допомогу в розшифровці нових емоцій. Спеціаліст допомагає ветерану зрозуміти, що його реакції (дратівливість, безсоння чи закритість) – це нормальні відповіді психіки на ненормальний досвід війни. Психологічна підтримка допомагає “перетравити” цей досвід, щоб він не отруював життя зсередини.
Як люди можуть допомогти?
Найкраща допомога – це повага. Найважливіше для ветеранів — це повага. Повага до їхнього досвіду і визнання їхнього внеску. Це готовність спілкуватися відкрито, приймати різний гумор, різні реакції. Це підготовлені родини, роботодавці й громади, які розуміють, як підтримати і куди скерувати. Ветерану має бути зрозуміло, куди звернутися за послугою.
Мій головний меседж. Повернення ветеранів – це рух назустріч. Бо йдеться не лише про зміну ветерана. Люди, які в офісах, містах віддалених від фронту мають первинно бути готовими. У країні, яка воює, одностороннього процесу не існує.
Также по теме: Чорний гумор ветеранів: чому вони жартують про найболючіше Сльози, сміх і обійми: атмосфера допремʼєрного показу драмеді "Повернення" Рудинский, Пустовит, Цымбалюк и другие звезды украинского кино в новом сериале ICTV2 «Повернення»: какие актеры сыграли главные роли